Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вистеляти — 1) = вистелити (укривати чим н. усю поверхню чого н.), вистилати, вислати, вимощувати, вимостити 2) див. стелити 1) … Словник синонімів української мови
вистеляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимощувати — ую, уєш і рідко вимоща/ти, аю, аєш, недок., ви/мостити, ощу, остиш, док., перех. і без додатка. Вистеляти що небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. || Викладаючи, вистилаючи чим небудь, робити щось … Український тлумачний словник
вистелитися — яється, недок. 1) Стелячись, укривати собою поверхню чого небудь. 2) Пас. до вистеляти … Український тлумачний словник
вистеляння — я, с. Дія за знач. вистеляти … Український тлумачний словник
вистелити — див. вистеляти … Словник синонімів української мови
стелити — 1) (класти, розкладати що н. на якійсь поверхні), слати, простилати, прослати, простеляти, простелити, розстилати, розстеляти, розстелити, постилати, постеляти, постелити, послати; настилати, настеляти, настелити, наслати, вистеляти, вистелити,… … Словник синонімів української мови
